Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунальному закладі Кагарлицької міської ради  «Кагарлицький ліцей №2 ім. В.П. Дашенка»

ЗАТВЕРДЖЕНО

зборами трудового колективу

________________________

від 12.08. 2024

Протокол №1

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

в Комунальному закладі Кагарлицької міської ради

«Кагарлицький ліцей №2 ім. В.П. Дашенка»

РОЗДІЛИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

1. Загальні положення
2. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі
3. Політика та процедури забезпечення якості освіти
4. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
5. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
6. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
7. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
8. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

І. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти ( далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю Комунальному закладі Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей №2 ім. В.П. Дашенка»( далі навчальний заклад). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунальному закладі Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей №2 ім. В.П. Дашенка» розроблено на підставі:

• Законів України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти); «Про загальну середню освіту»;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
• ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги;
• ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів;

«Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:

- якість основних умов освітнього процесу;

- якість реалізації освітнього процесу;

- якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у закладі базується на таких принципах:

• Автономія закладу освіти.
• Дитиноцентризм.
• Гнучкість і адаптивність.
• Постійне вдосконалення.
• Демократизм.
• Вплив зовнішніх чинників.
• Академічна доброчесність.
• Цілісність системи управління якістю.
• Компетентнісний підхід до формування мети, змісту та результатів навчання.
• Практична спрямованость освітнього процесу.
• Сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню якості освіти в школі.
• Активна участь усіх працівників навчального закладу у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

- Принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю.

- Принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу.

- Принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника.

- Принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності.

- Принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

- контроль освітньої діяльності у навчальному закладі;

- гарантування якості освіти;

- формування довіри громади до навчального закладу;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі

• політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ. Політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

- якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності (див. розділ ІV).

3.2. Забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в КЗ КМР «Кагарлицький ліцей №2 ім. В.П. Дашенка» є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Освітній процес здійснюється у 20 кабінетах і класних кімнатах, 1 спортивному залі. У закладі є ресурсна кімната, бібліотека, харчоблок, сховище. Будинки та споруди відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані, відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Бібліотечний фонд закладу нараховує 12131 примірників. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 91 %.

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

1. Забезпечення реалізації права громадян на початкову, базову та повну загальну середню освіту;
2. Формування ключових компетентностей сучасної особистості:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

3. Формування наскрізних умінь учнів: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
4. Виховання громадянина України;
5. Виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
6. Формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
7. Виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
8. Розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
9. Реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
10. Виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
11. Створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Адміністрація закладу створює умови для соціальної адаптації учнів, комплекс заходів з адаптації учнів 1, 5, 10 класів. Практичний психолог, класні керівники, асистенти учителя допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації. Органи учнівського самоврядування беруть участь у громадській діяльності закладу.

3.3. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

У закладі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК; ІСУО

- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації заклад підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний веб-сайт закладу. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

- статут закладу освіти;

- загальні правила для учнів навчального закладу;

- кадровий склад закладу освіти;

- освітні проекти, методичний досвід;

- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

- мова освітнього процесу;

- наявність вільних місць в класах,

- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

- результати моніторингу якості освіти;

- річний звіт про діяльність закладу освіти;

- правила прийому до закладу освіти;

- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Зокрема, освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Наявність необхідного розміру і простору:

- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

- можливість регулювання середовища для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Затишні, ошатні класні кімнати.

2. Внутрішні туалети.

3. Роздягальня в класній кімнаті.

4. Їдальня на першому поверсі.

5. При боковому вході до навчального закладу розташовано пандус для колісних крісел.

6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

7. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.

3.5. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) у навчальному закладі передбачає:

• розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в гімназії та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3.6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі Типового положення про атестацію педагогічних працівників затверджене наказом МОН № 930 від 06.10.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за №1255/18550 (зі змінами).

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. (Положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р.).

3.7. Створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей.

• здійснення діагностики здібностей та обдарувань школярів;
• створення моделі роботи з обдарованими дітьми;
• розроблення Програми розвитку здібностей та підтримки обдарувань;
• підготовка індивідуальних планів роботи з обдарованими дітьми;
• реалізація системи внутрішніх заходів з розвитку здібностей та підтримки обдарувань (олімпіади, турніри, конкурси, змагання, виставки тощо);
• підготовка та участь обдарованих дітей у заходах вищого рівня;
• розроблення й упровадження Положення про стимулювання педагогічних працівників за роботу з розвитку здібностей дітей;
• прийняття й упровадження Положення про відзначення успіхів обдарованих дітей.

3.8. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та оцінювання результатів освітньої діяльності.

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

• система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збору інформації:

• Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
• Опитування:

• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
• інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
• фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).
• Моніторинг:
• навчальних досягнень здобувачів освіти;
• педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);
• спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

• пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
• анкети (для педагогів, учнів, батьків);
• бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

IV. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Заклад регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до нормативних документів.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати

свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття

краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження,

готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,

що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в

побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості

висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння

навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних

залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням

математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в

особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають

формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі

спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених

дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому

середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою

компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити

професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного

природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання

природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою

цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання

засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,

необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання

нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних

навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості,

рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і

можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,

активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях,

пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та

ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження

здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької

творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку

природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність

брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення

цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя

ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до

засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й

викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації,

вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня

(учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи,

спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати,

застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати,

порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати

гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна

одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних

ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб

діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто

усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих

навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які

виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті

компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати

позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів:

початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується

початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує

завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними,

вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,

володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити

висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована,

хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень

(учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність

позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати

особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів,

передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у

олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає

нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють

чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки

в балах.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи,

затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти,

затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 329

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють

чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в

балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1 -2 класах підлягають вербальному, формувальному

оцінюванню, у 3-4 - формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати

індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу

навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації

навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання

відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі

результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,

переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з

конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише

з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та

коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на

національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз

результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та

вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 6-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання

навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту

від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів

(вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України

11 травня 2011 р. за №566/19304.

VI Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників закладу

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.6. Педагогічніпрацівникивикористовуютьінформаційно-комунікаційнітехнології в освітньому процесі.

Вимога 2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці

Критерії оцінювання роботи вчителя

VІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освітипланує та здійснює заходи щодоутримання у належномустанібудівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища,яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Формою контролю за діяльністю керівників є атестація.

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VIII. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Механізми реалізації ОЗО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів освітнього закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях, де передбачені такі змістові графи:

• Компоненти напряму оцінювання.

До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти

(облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

• система оцінювання здобувачів освіти

(оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

• педагогічна діяльність педагогічних працівників

(формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

• управлінські процеси закладу освіти

(стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

• Періодичність оцінювання.

Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

• Відповідальні за оцінювання.

Ними є не тільки члени адміністрації освітнього закладу, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, головипрофесійних спільнот, педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради ліцею, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

• Методи збору інформації та інструментарій.

У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

• Форми узагальнення інформації.

До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

• Рівень оцінювання.

Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

• Управлінське рішення.

Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі.